Хто сказав, що так просто тут все на Землі?
Бо не дивним є те, що ми бачим насправді
День за днем проминає і ночі ясні
Пролітають за мить і ніщо не завадить...
Хто сказав, що вже пізно, що час вже пройшов!
Що закрились ворота до щастя усюди...
Це - омана, це - жарт, так сказав пустослов,
А насправді ми бачим - прекрасні є люди.
Бог створив нас такими як є,і це так!
Добрих діл щоб робили і ближніх любили.
У словах, у думках і в поступках отак,
Згідно волі Його щоб чинили...
Хто сказав, що не можна спастись,
І закрилася до Неба дорога.
Гей ти, Друже,мабуть помиливсь,
Де ж то ділась Христа перемога.
Озирнись навкруги: що вже Бог тобі дав?
Що ти мало помалу не ціниш?
Ніби в тебе вже хтось теє вкрав,
Але ж це дійсно є, чом не віриш?
Не торгуйсь на базарі за душу свою:
"Хто б це дав враз найбільшою ціну?"
Вже ціна та відома - то жертва Христа,
Він чекає на твою лиш віру...
Ухопись за Ісуса та правду чини,
Здай на Нього свою ти надію!
І тоді - що Спаситель довірив тобі,
Те здійсниться і збудуться мрії...
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Ода Малой Домашней церкви (ячейке) - Владимир Филиппов Малая домашняя Церковь (ячейка) - собрание членов Церкви у кого-нибудь дома. Церковь разделяется на ячейки по возрастному признаку, пол не имеет значения. Малая домашняя церковь - копия большой Церкви, т. е. члены также, как и в Церкви, прославляют Бога, молятся, назидаются (принимают Слово Божие).
Поэзия : И слышала я с неба глас. - Брусловская светлана Когда-то, много лет назад, я ехала в автобусе с верующими бабушками.
Они проповедовали, пели песни о небесном городе.
Когда же я вышла из автобуса,то через этих бабушек, увидела лимонный свет, который не грел, но давал блаженство и тихую радость.
А вечером, кто-то невидимый повел меня к столу и дал это стих-е.
Так я уверовала.
Господь знает тропинку к душе каждого.
